Енергетична карта розвитку плоду в утробі

«Коли людський зародок знаходиться в утробі матері, його погляд перевернутий, доказ: він таким і народжується. Фізичний центр зміщений в область голови – тобто не так, як у дорослого, а навпаки. Його увага, будучи безоб'єктною, у момент пильнування має свій центр тяжіння в області черева, а центр перевернутого енергетичного тіла – в області серця; енергетичне тіло перевернуто стосовно фізичного. У процесі засинання його увага, його погляд обертається гвинтоподібно під кутом навколо енергетичної вісі серця; і він опиняється в тілі, як доросла людина.

Але його психічна енергетична сутність, що освоює тіло, ближче до сновиди, до астральної істоти, ніж до людини, що має сформовану свідомість і знання свого тіла (“я є саме це”). Доказ – протягом перших років дитина не ідентифікується з власним тілом, про себе вона каже як “він прагне” – не то янгол, не то цар.

Годування зародку відбувалося крізь пуповину. Що з ним відбувалося в цей момент:

Перше – зусилля з центру черева передавалося в статеві органи, вони стискалися.

Друге – тиск язиком в передньо-верхню частину ротової порожнини, він передавався в міжбрів'я догори.

Третє – ковтальний рух, що перекриває горло.

Четверте – витягування нахиленої голови. Звільнялася підгрунття черепа й витягувалася шия, енергетичний тиск із верхньої частини чола рухався до верхівки. З опусканням плечей і стисканням пахв відбувалося витягування області сьомого шийного хребця.

П'яте – відбувалося стискання серця та вигинався хребет і далі зусилля рухало енергію до нижнегрудному відділу, а від нього з відтягуванням таза – до крижі.

Центр зусилля в череві, тиск у передньо-верхній частині ротової порожнини та стискання анусу, статевих органів, стискання серця і т.п. – уся ця процедура в ембріону відбувається як одне єдине ціле і достатньо м'яко. Він м'який, у ньому немає твердих кісток, і середовище його проживання максимально комфортне.

Із прогином і розгином відбувалося звільнення всіх енергетичних, м'язових, кісткових і хрящових замків, і енергія здійснювала свій повний круговий циклічний рух нагору й униз від пульсації зусилля.

Від зусилля до тонусної релаксації, спокою свідомості в тілі. (Не плутати з напругою й розслабленням.) Енергія рухається від зусилля попереду нагору, позаду вниз. І навпаки при релаксації.

В еволюційній стадії зародку наявний увесь спектр захворювань, це їх ґрунт.

Щоб не потрапити в енергетичний колапс, параліч, усе це супроводжувалося допоміжною енергетичною і тілесною процедурою витягування, зростання.

Перше – задля зручності руху   енергії в тілі вся процедура супроводжувалася розгортаннями тазу в попереку і голови в шиї, підсилюючи два струми енергії уздовж хребта, одночасно знімаючи тиск із голови та серця. Все тіло виконувало функцію єдиного серця, і енергія розливалася по всьому тілу – це єдина багатофункціональна енергетична динаміка зростання плоду.

Друге – таз дитини розгорнутий, на відміну від дорослого, ноги його підтягнуті під себе з вивернутими стопами. Рух ніг розгойдував таз, допомагаючи стисканню і розтисненню статевих органів, діючи як насос. Енергія по тілу рухалася до пахв, плечі опускалися і трохи підводилися, супроводжуючи дихання серця. Рухи поясу і шиї супроводжувалися хвилеподібними, зміїними рухами плечей і рук, штовхаючи енергію нагору. Енергія, що рухається у бік кистей, та різноманітний рух пальців (жести, що м'яко ллються) були продовженням цього руху. У жестах відображено народження і знищення світів, війна стихій і їх богів – зародок здійснював свій танок бога йоги, що народжує та знищує світи. Еволюція тому підтвердження.

Приклад: індійські статуї й індійський танок – що ллється, пульсує, з тремтінням тіла (демонстрація енергетичного екстазу), з широко розкритими очима, з застиглим поглядом – не живий і не мертвий, відсторонений в усіх світах. По суті, демонстрація пробудження стихій-енергій, слідом завмирання, енергетичний транс, пробудження кундаліні, її підйом і реалізація її призначення.

Спина дитини витягувалася і кундаліні по центральному каналу піднімалася до третього ока.

Колапс: відбувається енергетична процедура – струс тіла знизу нагору. Енергетичний динамічний малюнок дельфіну, що мчить в золоте і блискаюче сонячне коло.

 Ті, хто займаються йогою, в цій частково описаній неповній формі побачать і джерела йоги в усьму її розмаїтті.

За короткий проміжок часу   вся еволюція від створення світу, від порожнечі обрушується на цю істоту; вся нескінченність часу всесвіту та мільярди, мільярди років еволюції на Землі спресовані в 9 місяців. А попереду його чекає ще шок народження – і як людина, як свідома особистість він іще не сформований, погляд його перевернутий, особистість ще не в координатах цього світу; він є людське дитя, але ще не людина.

І в координатах цього світу в зовсім іншій стихії, перетерплюючи еволюційний шок від народження в новому для нього середовищі, ще не ідентифікований із власним тілом, а еволюційна процедура триває. На нього накладається хаос: пам'ять лінійна, подійна, хронологічно послідовна й асоціативна, хаотична – одночасно. Відбуваться становлення людини, і рухає ним жахливої сили природний інстинкт. У цьому процесі становлення “я” – суцільні стреси, крайності.

Будь-який стрес – це запирання дихання, короткочасна смерть; і далі іде вдих (процес оживання). Різнорівневі стреси людину супроводжують усе життя.

Іде становлення та обтяження “я”, формується его, у   дитини це яскраво виявлено. І далі він потрапляє під прес культури виховання – придушення статевого центру та центру волі.

В перші роки подій там цілком достатньо, клубок цей абсолютно заплутаний, і із цим “я” доведеться розбиратися або методом йоги, або звертатися до психоаналітиків.

Сьогодні дитина-алегрик – норма, якої не було вчора. Ще виникнуть норми, які ненормальні сьогодні; можливі й масові штучні запліднення з прийняттям цього як норми. Можливо, і генетики що-небудь вигадають – ми, легко вмовляючи себе, приймемо й це.

Екологія людини, екологія матері, екологія ембріона абсолютно пов'язані з екологією Землі, з екологією всесвіту. Ми єдні з Землею, з всесвітом, ми плоть від плоті, жива частка її. Цю єдність визнавали всі Майстри всіх часів.»

Майстер ХОРА, Місце, роль і призначення йоги, 1999 р.