Майстер ХОРА про знання

(із статті Майстра ХОРА "Інший", 2001 г.)

      Для кожної цивілізації — свій ідеал людини з фізичними, ментальними, психічними, моральними, духовними параметрами. Вони позначені в релігійних культурах: фізичний ідеал зберігся в скульптурах, картинах, описах; ментальний, психічний, моральний і т.д. — у самих релігіях.

      Ідеал шукають багато тисяч років, він практично недосяжний, «товар» цей руками не торкнеш. Математичний аналог такого товару — квадратура кола, де коло — ідеал, а квадратуру можна обчислювати (шукати) нескінченно.

     Те, що не торкається руками і продається, це товар особливого роду. Уявіть собі: сидиш, торгуєш, питання: чим? — нічим. І купують, причому купують не одну тисячу років — під різними ярликами той самий товар. А зрозуміти, що ховається під сьогоднішнім ярликом у дійсності на полі інформативного хаосу, надзвичайно складно. Але можливо.

       Питання: чим же торгують? Активний споживач не налаштован чекати, коли до нього Америка припливе, а Магеланів на ринку вистачає. Іде торгівля масовим запитом, і цей запит (пошук цілісності, пошук ідеалу) був, є і буде завжди.

       В епоху загального ринку такої спокуси і святий не кожний витримає, а що міркувати про нормальну сучасну суєтну людину? Це ж яка можливість! Попит народжує пропозицію, а попит — є.

       Іде пошук людини незбиткової — ідеалу третьої цивілізації. Ця напівусвідомлювана тема на ринку втілюється в безлічі форм, від природно-наукових вишукань до параноїдального марення і демагогії. Тобто всі шари суспільства задовольняються, від інтелектуалів до відвертих психопатів; іде природній творчий процес.

       І раптом оголошуюся я, для цих і тих сторонній. Одні на мене дивляться очими «не чи з'явився черговий пройдисвіт, вигадник, мрійник?», що природньо; а інші з острахом: а раптом вигадник, а раптом мрійник? - тобто конкурент, що теж природньо. Тема така.

      У темі еволюції я веду мову про наступний крок, який людина зробить свідомо, і без фантазій. Природньо, що повинен міркувати з цього приводу розсудлива — саме розсудлива! — людина: «Адже цього ніхто не знає, як це повинно бути насправді; це область припущень, теоретичних міркувань і т.д. А отут свідомо, а це означає, що людина повинна знати, що це таке. Причому кожна окремо, індивідуально.

       У природі ще не було випадку, щоб тотально і всі разом, юрбою, якийсь вид перейшов у наступну еволюційну стадію, еволюція взагалі процес повільний». Виходить, що я — протиріччя протиріч. Переконливо. Але:

      Я такого і не стверджую. Ви уважно вслухайтесь: наступний еволюційний крок людина — не людство, а людина — зробить свідомо. Кількість визначає час. Людина здібна зробити наступний крок — і не повільно, як повинно б бути в еволюції. Обґрунтування цього я представляю. У часі вони будуть представлені більш повно.

     Те, що повинна міркувати розсудлива людина, я сказав: абсурд. Я і себе вважаю розсудливим, і позиція така мені близька.

      Дивує інше: «я це знаю», «ми це знаємо», «це знають усі». Молодці.

      Що стоїть за словом «знаю», я розкрию.

      Хто не знає, що таке літак? Я це знаю, ви це знаєте, і все це знають. А тепер скажіть це професіоналу.

      Продовження цієї думки в застосуванні до теми, про яку мова йде: «це так-називане-знають знають не одну тисячу років».

      Знають що? Що наступний еволюційний крок людина зробить свідомо? Вкажіть джерело, і щоб воно не мало характер пророчий, провісний, постулювания і т.д.

Як таке питання повинно ставитися, і що під словом «знаю» в цьому випадку розумію я:
1) як мінімум, втілити і доказово знати це, без опори на віру;
2) втіливши — довести, що саме це і є наступний крок;
3) і довести, що використана методика є втіленням ідеї, її впровадженням, і не тільки для себе самого.

 
       Кожний із цих трьох пунктів має характер професійного «знаю» — тобто як насправді зробити літаючий літак. Включаючи створення всієї технічної документації, дотримання всіх технологічних режимів, навчання персоналу, безпечну експлуатацію, а також інфраструктуру, пов'язану зі створенням і використанням цього літака (тобто літакобудування, авіація, проектні інститути і т.д., і перелічене — це тільки те, що лежить на поверхні. Повний перелік охопить взагалі все).

       Але що таке літак, знають дійсно всі. Все залежить від того, що під словом «знають» розуміти.

      Щоб процес створення вичерпно відобразити, не вистачило б усього паперу на Землі. У книзі Буття (Біблія) процес створення, включаючи людину, займає один аркуш, це знають усе. Один аркуш — і ніхто не в змозі спростувати те, що там написано, включаючи всю сучасну науку; це можна тільки доводити, застосовуючи всі форми спростувань. Тобто питання вирішено геніально просто.

      Що таке наступний еволюційний крок на сучасному рясному прилавку? Де всі користуються одними і тими самими термінами; слово знайоме — виходить, знаємо.

      Як приклад. Оберіть будь-який вислів з йоги і запропонуйте десятьом кваліфікованим фахівцям, щоб вони пояснили вам, що це таке. Ви отримаєте десять абсолютно різних, суперечних один одному відповідей. І щоб вам не було сумно від своєї некомпетентності, запропонуйте їм після цього побалакати між собою. В розмові кожний з них буде розуміти саме те, що він розуміє. Але не сумнівайтеся: довго будуть сидіти і домовляться, хоча кожний залишиться при своєму міркуванні.

      Це питання не вирішується ані словником, ані диспутом, ані голосуванням. Проблеми такого роду вирішуються трьома описаними вище пунктами (втілити, довести і т.д.).

      Висновок: або терміни зжили себе, або зерна падають не там.

      Що таке людина, хто знає? Хто може сказати, що знає це насправді? Тим більше, хто в стані сказати, яким буде еволюційно наступний?

      І який повинен бути обсяг необхідних за сучасними мірками пізнання? Мова все ж таки не про літак, і навіть не просто про людину — мова про те, що повинно бути попереду. Тобто про те, чого немає.

     Фразу «знаю», сугестуючу на неуцтво, розкрию; і, зважаючи на все, робити це мені доведеться постійно.

      Програмування на неповноцінність «я знаю», «ми знаємо», «це знають усі» — це ставити людину в положення завідомого невігласа. Хто насмілиться визнати себе невігласом у середовищі, де «це знають усі»? Сама сутність твердження саме така: ти дурень чи як? Треба бути дуже сильною людиною, щоб у таке не потрапити.

      Це методи придушення, зомбування на неуцтво з впровадженням остраху бути неповноцінним, збитковим. Кому не жахливо бути таким, хто не страхається такого? Безпечніше кивнути головою і далі естафету «знаю» передати. Не моя термінологія, народна: «наведене псування», додаю — що розширюється в геометричній прогресії, де всі все знають.

      Це створює ґрунт для лукавства, снобізму, неуцтва; культивує почуття переваги за відчуттям власної причетності до прогресивного співтовариства, тобто до сили («МИ»=«я», тоді й «я» стає більшим: «Я»).

       Обґрунтоване судження підмінюється думкою, не підтриманою нічим. Що природньо для самоствердження будь-якої людини, доки він не стане хоча б у чомусь професіоналом. Але навіть це не завжди рятує від бажання судити про те, чого не знаєш. Кому не знайомо: перший курс — суспільство геніїв.

      Стереотип: освідчений — виходить, повинен знати все. З чого випливає «компетентний у всьому». Сьогоднішня некомпетентність приховується дипломами, які можна придбати, купити на будь-якому куті. Природньо, чим більше дипломів, тем вище компетентність. Можливо ними і обмінюватися: ти мене поважаєш, я тебе поважаю — дивишся, і повірять, що ми з тобою шановні академіки.

      У такий спосіб створюється суспільство, де ніхто нічого не знає, і всі знають усе. З такого суспільства ліпити можна що завгодно, як завгодно, і робити з ним, що забажається. І робили. Для тих, хто такого не пам'ятає, двері там гостинно розкриті завжди.

     Щоб розібратися в сьогоднішньому професійному, індустріально організованому шарлатанстві, треба зрозуміти, що правила індустрії, правила бізнесу в сучасному світі дійсно переводяться на все, у т.ч. і на шарлатанство.

     Варіанти відводу ока: безліч дипломів, безліч поясів, орденів, титулів, звань і т.д. і т.п. — чим більше, тем краще. Побачивши такі підтвердження заслуг перед суспільством, перед прогресом, як не кинутися в ці обійми: батько рідний!

     Якість освіти — добротний мінімум — гарантує імідж навчального закладу з стійкою репутацією. Особиста професійна репутація також є гарантією.

     У чому лихо: реклама перегортає все догори дном. Рекламній індустрії однаково, що продавати, вона в гарній обгортці й цеглу як золота злиток подасть. Реклама на життя дивиться філософськи: чим більше цегл, тем краще.

     Методи професійного захисту: співбесіди, творчі вечори і т.д. Де можна отримати відносне уявлення, з професіоналом ви розмовляєте чи ні.

   Освіченість, компетентність, професіоналізм — це високі звання, висока самодостатність; це вузьке коло, каста. Їх ніколи не було і не буде багато, правила індустрії на них не поширюються, ця каста і є дійсним двигуном прогресу, плодами якого користуються всі, включаючи і мене. Але в моїй темі навіть вони не мають професійну компетентність.

    Якщо ми зберемо всіх генних інженерів, усіх учених, усіх духовно просунутих, не забудемо шаманів, чаклунів, екстрасенсів, і не тільки за сьогоднішній день — і вони всі разом не будуть в змозі сказати, яким буде наступний еволюційний крок, яким чином його зробити і як це впізнати без сумнівів, з абсолютною точністю. Відповідно, так, як я порушую питання, воно взагалі ніколи не ставилося: от так — і ніяк інакше. Втілити — і довести.

     В сьогоднішніх реаліях декларація «наступний еволюційний крок людина зробить свідомо» вимагає вичерпного обґрунтування.

      У сучасних канонах цього не втілити і не пояснити.

   Прадавніми методами зробити наступний еволюційний крок? — практичного результату не видно.

      Так чим торгуємо?

     Я не можу вимагати від «знавців», щоб вони все, що пишу, не лише читали, але й міркували над тим, що читають: за законом ринку споживач завжди правий.

     У цьому випадку, я теж споживач: я прагну купити ваш товар; знавці, продайте. Повітря я у вас не куплю, мені потрібний конкретний товар. Оціните і продайте.
      Або хоча б спробуйте оцінити, чого він може коштувати.

      Як сказано вище, бажання для природньої еволюції не є визначальним чинником, визначальним фактором є еволюційна необхідність. Необхідність наявна.

     Третя цивілізація наддинамічна, еволюційний крок — її запит. Припущень щодо нього може бути скільки завгодно, а знаю це насправді означає:

1) абсолютно точна відповідь для кожного індивіда;

2) абсолютно безальтернативний варіант для кожного індивіда;

3) абсолютно виключаючий будь-які припущення, незважаючи на авторитети, без опірності на віру, доказово.

     Є популярна форма викладу, є сугубо професійна, для фахівців. Я повинен піднести непросту тему. Вона повинна бути доступна сприйняттю як професіонала, так і звичайної міркуючої людини; для цього жоден професійний сленг не придатний.

     Аргументуючи, я повинен звертатися до стереотипних, але дійсним знанням. При розкритті змісту самих слів спекулятивні розумопобудови, засновані на них, будуть руйнуватися. Це буде зачіпати в будь-якому випадку.

      Але для дійсного професіонала розум вище емоцій, ця умова професійного зростання.

      Мені доведеться доводити недовідне. Єдина можливість — використовувати терміни, що поширилися в масах, що підтвердили тим самим свою життєздатність. Залишається їхній неявний зміст зробити виразним і наявним, що і робиться.